1. Супервізія — це процес професійної підтримки та нагляду, що забезпечує безпеку і розвиток спеціаліста в його діяльності. В межах супервізії розглядається: організація процесу консультування, формування професійних компетенцій та професійно значущих якостей супервізанта, особливості розвитку практики надання допомоги клієнтам. Супервізія не замінює навчання, особисту терапію, коучинг.
2. Супервізор — це кваліфікована особа, яка надає супервізію. Супервізор здійснює нагляд за діяльністю супервізанта, надаючи йому зворотний зв'язок, рекомендації, а також допомагає у вирішенні професійних викликів. Супервізор має постійну психологічну та супервізійну практику. 
3. Супервізант — це спеціаліст, який отримує супервізію, працює з клієнтами (психолог, психотерапевт, волонтер, педагог, соціальний працівник, медичний працівник, фахівець допомагаючих професій) і звертається за допомогою до супервізора для розвитку професійних навичок та вирішення складних клієнтських випадків. Супервізант може бути представником організації або членом колективу, якому надає супервізійний супровід супервізор.
4. Клієнт (пацієнт) — особа, яка отримує послуги від супервізанта. В контексті супервізії клієнт може бути залучений опосередковано, оскільки супервізія зосереджена на підтримці самого професіонала в роботі з клієнтами.
5. Метавізія — це форма нагляду над супервізорами, коли досвідчені професіонали надають підтримку менш досвідченим супервізорам, допомагаючи їм вдосконалювати свої навички та практику.
6. Метавізор — це особа, що надає професійний супровід та здійснює нагляд за супервізорами, забезпечуючи їхній професійний розвиток. Метавізор має більш високий рівень досвіду у порівнянні з супервізорами, постійну психологічну та супервізійну практику.
7. Діяльність супервізора (супервізорська діяльність) — це процес надання супервізії, певний набір методів і підходів, який включає оцінку діяльності супервізанта, надання зворотного зв'язку, допомогу у вирішенні професійних ситуацій та забезпечення розвитку професійних компетенцій. У супервізорській діяльності поєднуються 3 головних принципи: емпатія, фрустрація, контроль.
8. Практика супервізій (супервізійна практика) — це регулярне здійснення супервізії для ефективної підтримки супервізанта в його професійній діяльності. Може здійснюватися в таких формах: приватна, організаційна, індивідуальна, групова, очна, онлайн. Положення Етичного кодексу ГО ”МСС” поширюються на всі форми супервізійної практики. 
9. Групова супервізія — форма супервізії, в якій декілька супервізантів одночасно працюють з супервізором у групі. В умовах групової супервізії відбувається обмін досвідом між учасниками та супервізором, здійснюється взаємопідтримка та обговорення методичних підходів до роботи з клієнтами.
10. Індивідуальна супервізія — це супервізія, що здійснюється між одним супервізантом і супервізором. Цей формат дозволяє глибше і детальніше розглядати конкретні питання та клієнтські випадки, з якими стикається супервізант та надавати підтримку з професійного розвитку супервізанта.
11. Супервізійна група — це група професіоналів, яка зустрічається для проведення групової супервізії. Може бути регулярною та разовою, відкритою та закритою. У супервізійній групі учасники можуть ділитися досвідом, обговорювати складні випадки, надавати підтримку один одному і отримувати зворотний зв'язок від учасників та супервізора.
12. Полімодальна багатофокусна супервізія - це комплексний підхід до супервізії, який охоплює різні методи і модальності для підтримки та розвитку професійної діяльності фахівців (зазвичай у сфері психотерапії, консультування, коучингу чи соціальної роботи), що дозволяє більш гнучко та ефективно вирішувати проблеми, з якими стикається супервізант. На відміну від вузькоспрямованої супервізії, яка фокусується на конкретних проблемах чи техніках, полімодальна супервізія охоплює широкий спектр питань, пов'язаних із професійним зростанням психолога, його особистим розвитком та його взаємодією з клієнтами.