1. Супервізія — це процес професійної підтримки та нагляду, що забезпечує безпеку і розвиток спеціаліста в його діяльності. В межах супервізії розглядається: організація процесу консультування, формування професійних компетенцій та професійно значущих якостей супервізанта, особливості розвитку практики надання допомоги клієнтам. Супервізія не замінює навчання, особисту терапію, коучинг.

2. Супервізор — це кваліфікована особа, яка надає супервізію. Супервізор здійснює нагляд за діяльністю супервізанта, надаючи йому зворотний зв'язок, рекомендації, а також допомагає у вирішенні професійних викликів. Супервізор має постійну психологічну та супервізійну практику.

3. Супервізант — це спеціаліст, який отримує супервізію, працює з клієнтами (психолог, психотерапевт, волонтер, педагог, соціальний працівник, медичний працівник, фахівець допомагаючих професій) і звертається за допомогою до супервізора для розвитку професійних навичок та вирішення складних клієнтських випадків. Супервізант може бути представником організації або членом колективу, якому надає супервізійний супровід супервізор.

4. Клієнт (пацієнт) — особа, яка отримує послуги від супервізанта. В контексті супервізії клієнт може бути залучений опосередковано, оскільки супервізія зосереджена на підтримці самого професіонала в роботі з клієнтами.

5. Гіпервізія — це форма нагляду над супервізорами, коли досвідчені професіонали надають підтримку менш досвідченим супервізорам, допомагаючи їм вдосконалювати свої навички та практику.

6. Гіпервізор — це особа, що надає гіпервізійний супровід та здійснює нагляд за супервізорами, забезпечуючи їхній професійний розвиток. Гіпервізор має більш високий рівень досвіду у порівнянні з супервізорами, постійну психологічну та супервізійну практику.

7. Діяльність супервізора (супервізорська діяльність) — це процес надання супервізії, певний набір методів і підходів, який включає оцінку діяльності супервізанта, надання зворотного зв'язку, допомогу у вирішенні професійних ситуацій та забезпечення розвитку професійних компетенцій. У супервізорській діяльності поєднуються 3 головних принципи: емпатія, фрустрація, контроль.

8. Практика супервізій (супервізійна практика) — це регулярне здійснення супервізії для ефективної підтримки супервізанта в його професійній діяльності. Може здійснюватися в таких формах: приватна, організаційна, індивідуальна, групова, очна, онлайн. Положення Етичного кодексу ГО ”МСС” поширюються на всі форми супервізійної практики.

9. Групова супервізія — форма супервізії, в якій декілька супервізантів одночасно працюють з супервізором у групі. В умовах групової супервізії відбувається обмін досвідом між учасниками та супервізором, здійснюється взаємопідтримка та обговорення методичних підходів до роботи з клієнтами.

10. Індивідуальна супервізія — це супервізія, що здійснюється між одним супервізантом і супервізором. Цей формат дозволяє глибше і детальніше розглядати конкретні питання та клієнтські випадки, з якими стикається супервізант та надавати підтримку з професійного розвитку супервізанта.

11. Супервізійна група — це група професіоналів, яка зустрічається для проведення групової супервізії. Може бути регулярною та разовою, відкритою та закритою. У супервізійній групі учасники можуть ділитися досвідом, обговорювати складні випадки, надавати підтримку один одному і отримувати зворотний зв'язок від учасників та супервізора.